Отдыхаю на полу, промокашка лицом,
После смелой закладки, героин коричневый сразу в стратосферу.
Хапнул джей, и почувствовал семь фальшификаций души,
Такой кайф, что реальность словно в дыму сгорела.
Моя жизнь – тотальная виртуальность,
Как игра в Counter-Strike 2, в неадеквате.
Да, тут никакой дипломатии не нужно –
Я купил кокаин, всех обвел вокруг пальца.
Взял сумку афганского, белый снег на полу.
Подпрыгнул на седьмое небо, чувствую себя круто.
Мой мозг взорвался, словно granat –
Мысли расплылись, мой ум уплыл в пучину.
Корабль плавает по фонтанам, вздыхаю и рыдаю.
Прекрасный день для смерти, забыть о реальности.
Смешные монстры строем маршируют
В моей черной душе, я не в меру устал.
“Сколько стоит твоя душа?” – спрашиваю себя.
“Стоит как виртуальные закладки, сам потеряться”.
Виртуальный мир стал для меня реальностью,
Слишком увлекся, радости в моей жизни не хватало.
Так получилось, что героин стал моим спасеньем,
Но от него невозможно уйти, я уже уверен.
Вот я, наркоман-рэпер, в своей круговерти.
Биты играют, слова текут, а я плавлюсь в нейронах.
|
Закат солнца и я еще не на экваторе, Мой кайф продолжается, давай закроем штору. Утро наступает, но мне уже все равно – Я в белом тумане, дым закрыл мне зрачки. |
Меня не поразит ни одна граната в реальности, Потому что я влюблен в эту виртуальность. Ах, Counter-Strike 2, ты – моя вторая жизнь. Меня там никто не убьет, не сможет разрушить. Я герой, сильный и могущественный в этих стенах, И даже закладки и коричневый – не испортят всё. Афганский джей, как магическая палочка в руках. Всё, что я хочу – почувствовать вкус счастья навсегда. Мне плевать на последствия, ведь здесь я властелин. Виртуальный рэпер наркоман, мой бит покоряет. Так что, люди, не будьте как я – увлекаться опасным. Играйте в Counter-Strike 2, но не попадайтесь в плен. Виртуальный мир может быть предательским и сладким, А наркотики – лишь иллюзией счастья в ненужном месте. Стоимость наркотиков Камышлов:
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру. Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список. Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних. Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими? Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка. Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда. Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності. Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю. Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі. Cocaine 98% |
